Гост-14918-80

ТЕХНІЧНІ УМОВИ

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗА СТАНДАРТАМИ

Розроблено Міністерством чорної металургії СРСР

ВИКОНАВЦІ:

В. І. Довгопол, Б. Н. Папулов, В. М. Кукушкін, А. А. Тарасова

ВНЕСЕН Міністерством чорної металургії СРСР

Член Колегії В. В. Лемницький

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 31 березня 1980 р. № 1465

Перевидання (жовтень 1987 р.) із змінами № 1, 2, затвердженими у вересні 1981 р., червні 1986 р. (ІВД 11-81, 9-86)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ СРСР

СТАЛЬ ТОНКОЛІСТОВА ОЦІНКУВАНА ГОСТ

З НЕПРЕРИВНИХ ЛІНІЙ 14918-80

Технічні умови
Continiously galvanized sheet steel Замість цього
Технічні умови ГОСТ 14918-69

Недотримання стандарту переслідується згідно із законом

Цей стандарт поширюється на листову та рулонну холоднокатану сталь, оцинковану гарячим способом в агрегатах безперервного цинкування, призначену для холодного профілювання, під фарбування, виготовлення штампованих деталей, посуду, тари та інших металевих виробів.

1. КЛАСИФІКАЦІЯ

1.1. Сталь тонколистова оцинкована (ОЦ) підрозділяється:

за призначенням на групи

для холодного штампування - XШ,

для холодного профілювання - XП,

під фарбування - ПК,

загального призначення – ВІН;

за здатністю до витяжки (сталь групи ХШ) на категорії

нормальної витяжки – Н,

глибокої витяжки - Г,

дуже глибокої витяжки – ВГ;

за рівномірністю товщини цинкового покриття

з нормальною різнотовщинністю - НР,

із зменшеною різнотовщинністю – УР.

1.2. За узгодженням споживача з виробником оцинкована сталь може виготовлятися:

з візерунком кристалізації - КР,

без візерунка кристалізації – МТ.

1.3. Залежно від товщини покриття оцинкована сталь ділиться на 3 класи відповідно до зазначеного в табл. 1.

Таблиця 1

Клас товщини	Маса 1 м2 шару покриття, нанесеного з двох сторін, г	Товщина покриття, мкм
П (підвищений)	св. 570 до 855 включ.	св. 40 до 60 включ.
1	св. 258 до 570 включ.	св. 18 до 40 включ.
2	Від 142,5 до 258 включ.	св. 10 до 18 включ.

При виготовленні сталі з диференційованим покриттям товщина його на одній стороні листа повинна відповідати 2-му класу, а з іншого боку - класу П (для листів) або класу 1.

2. СОРТАМЕНТ

2.1. Оцинковану сталь виготовляють шириною від 710 до 1500 мм включно, товщиною від 0,5 до 3,0 мм включно.

2.2. Розміри, граничні відхилення та інші вимоги до сортаменту мають відповідати вимогам ГОСТ 19904-74.

Оцинковану сталь, якій в установленому порядку присвоєно державний знак якості, виготовляють:

• із серповидністю рулонної сталі не більше 6 мм на 3 м довжини;
• з площинністю ПВ і ПУ і відхиленнями товщини, що допускаються, за нормами підвищеної точністю прокатки;
• з телескопічності рулонів при ширині сталі до 1000 мм не більше 30 мм.

Приклади умовних позначень

Оцинкована сталь товщиною 0,8, шириною 1000, довжиною 2000 мм, нормальної точності прокатки Б, нормальної площинності ПН, з необрізною кромкою АЛЕ групи ВІН, з візерунком кристалізації КР, першого класу цинкового покриття за ГОСТ 14918-80:

 

Оцинкована рулонна сталь товщиною 1,2, шириною 1000 мм, підвищеної точності прокатки А, з обрізною кромкою О, марки 08кп, глибокої витяжки ВГ, без візерунка кристалізації МТ, зі зменшеною різнотовщинністю УР, другого класу покриття за ГОСТ 14918-8

 

Оцинкована рулонна сталь з диференційованим покриттям товщиною 0,5, шириною 710 мм, підвищеної точності прокатки А, високою площинною ПВ, з обрізною кромкою О, марки БСт3кп, під фарбування ПК, без візерунка кристалізації МТ із зменшеною різнотовщинністю УР, з покриттям на одній стороні першого, а на другий другого класу за ГОСТ 14918-80:

 

Примітка. Категорія сталі ХШ на замовлення не вказується, а умовних позначеннях проставляється індекс здатність до витяжці (Н, Р чи ВГ).

3. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

3.1. Оцинкована сталь повинна виготовлятись відповідно до вимог цього стандарту з технічної документації, затвердженої в установленому порядку.

3.2. Оцинковану сталь виготовляють із вуглецевої холоднокатаної рулонної сталі з якістю поверхні за ГОСТ 16523-70. Марки сталі повинні відповідати наведеним у табл. 1а.

Таблиця 1а

Оцинкована сталь		Марка холоднокатаної сталі для виготовлення оцинкованої сталі
Група	категорія витяжки	першої категорії якості	вищої категорії якості
ХШ	Н,Г	Марки сталі з хімічним складом за ГОСТ 9045-80, ГОСТ 1050-74 та ГОСТ 380-71	Марки сталі з хімічним складом за ГОСТ 9045-80, а також ГОСТ 1050-74 із вмістом сірки не більше 0,035% та фосфору - не більше 0,20% та ГОСТ 380-71 з масовою часткою сірки не більше 0,035% та фосфору - не понад 0,025%.
ХШ	ВГ	08пс, 08кп, 08Ю за ГОСТ 9045-80 08пс, 08кп, 10кп за ГОСТ 1050-74	08пс, 08кп, 08Ю за ГОСТ 9045-80 08пс, 08кп, 10кп за ГОСТ 1050-74 з масовою часткою сірки трохи більше 0,030% і фосфору - трохи більше 0,020%.
ХП, ПК	-	08пс згідно з ГОСТ 9045-80 08, 08пс згідно з ГОСТ 1050-74 БСт0, БСт1, БСт2, БСт3 всіх ступенів розкислення за ГОСТ 380-71	08пс згідно з ГОСТ 9045-80 08, 08пс згідно з ГОСТ 1050-74 БСт0, БСт1, БСт2, БСт3 всіх ступенів розкислення за ГОСТ 380-71 з масовою часткою сірки трохи більше 0,04% і фосфору - трохи більше 0,035%.
ВІН	-	Марки сталі з хімічним складом за ГОСТ 9045-80, ГОСТ 1050-74 та ГОСТ 380-71	Марки стали з хімічним складом за ГОСТ 9045-80, ГОСТ 1050-74 та ГОСТ 380-71 з масовою часткою сірки не більше 0,045% та фосфору - не більше 0,040%.

3.3. Для цинкування застосовують цинк марок Ц0 та Ц1 за ГОСТ 3640-79 з додаванням у ванну алюмінію, свинцю та інших металів. Допускається легування свинцем за рахунок запровадження цинку марки Ц2.

3.4. Поверхня оцинкованої сталі має бути чистою, із суцільним покриттям.

3.4.1.Не допускаються порушення суцільності покриття у вигляді розтріскування на дрібних напливах, розташованих на дефектах сталевої основи, класифікація та розміри яких передбачені ГОСТ 16523-70

3.4.2. На листах і смужках з необрізною кромкою не допускаються глибини, що перевищують граничні відхилення по ширині.

3.5. Для оцинкованої сталі груп ХШ і ХП допускаються дрібні напливи (натіки, нашарування), крупинки та нерівномірна кристалізація цинку, сліди від перегинів смуги та регулюючих роликів, місцева шорсткість покриття (висип), легкі подряпини та потертість, не порушують суцільність матові плями, нерівномірність фарбування пасивної плівки.

3.6. Для оцинкованої сталі групи ПК допускаються темні точки та доріжка (сліди) від деформованих дрібних напливів (натіки, нашарування), крупинок та місцевої шорсткості покриття (висип), матовий та розмитий візерунок кристалізації цинку, сліди від перегинів смуги, легкі подряпини та потертість порушують суцільність цинкового покриття, світлі та матові плями, нерівномірне забарвлення пасивної плівки.

3.7. На вимогу споживача пасивна плівка повинна мати рівномірне забарвлення.

3.8. Зменшена різнотовщинність цинкового покриття УР повинна бути для класу П – не більше 16, для класу 1 – не більше 10, для класу 2 – не більше 4 мкм. Оцинкована сталь нормальної різнотовщини НР повинна мати товщину покриття в межах, вказаних у табл.1.

Оцинковану сталь вищої категорії якості виготовляють із різнотовщинністю цинкового покриття для сталі груп ХШ, ХП та ПК класу П – не більше 12, класу 1 – не більше 8 та класу 2 – не більше 3 мкм.

3.9. У місці вигину оцинкованої сталі товщиною до 1,0 мм включно при випробуванні на міцність зчеплення покриття з основним металом при вигині на 180° не повинно бути відшарування цинкового покриття, що оголює сталеву поверхню. Допускаються сітка дрібних тріщин по всій довжині вигину та відшарування покриття на відстані до 6 мм від країв зразка.

3.10. Механічні оцинковані сталі повинні відповідати нормам, зазначеним у табл. 1б.

1. глибина сферичної лунки оцинкованої сталі групи ХШ має відповідати нормам, наведеним у табл. 1б.
2. Для оцинкованої сталі групи ХШ вищої категорії якості величина відносного подовження має бути на 1 од. більше за норми табл. 1б, а глибина сферичної лунки - на 0,2 мм більше за норми табл. 1в.

Таблиця 1 б

Оцинкова сталь		Тимчасовий опір	Межа плинності	Відносне подовження s 4 %, не менше, при L0=80 мм для сталі товщиною, мм
групи	категорії витяжки	розриву s, МПа	s т, Мпа, не менше	до 0,7	св 0,7 до 1,5	св 1,5 до 2,0	св 2,0
ХШ	Н Г ВГ	300-490 275-430 255-410	- - -	21 23 26	22 24 28	23 25 29	24 26 30
ХП, ПК	-	-	230	20	22	-	-
ВІН	-	-	-	-	-	-	-

Примітка. Значення тимчасового опору розриву та відносного подовження для оцинкованої сталі групи ХШ категорій витяжки Н та Г відносного подовження для сталі груп ХП та ПК факультативні до 01.07.89.

При розрахунку тимчасового опору та межі плинності товщину цинкового покриття не враховують.

Таблиця 1в

Товщина оцинкової сталі	Глибина сферичної лунки для категорій витяжки, щонайменше
	ВГ	Г	Н
0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 2,0	8,5 8,9 9,2 9,5 9,9 10,1 10,3 10,5 10,7 10,8 11,0 11,3 11,4 11,5 11,6 11,7	8,0 8,5 8,9 9,3 9,6 9,9 10,1 10,3 10,5 10,6 10,8 11,0 11,1 11,2 11,3 11,4	6,9 7,2 7,5 7,8 8,2 8,6 8,7 8,8 8,9 9,0 9,1 9,5 9,6 9,7 9,8 9,9

Примітки:

1. Для оцинкової сталі проміжних товщин значення глибини сферичної лунки повинні відповідати нормам, встановленим для найближчої меншої товщини.
2. Значення глибини сферичної лунки для оцинкової сталі завтовшки понад 1,5 мм є факультативними до 01.07.89.
3. При випробовуванні на приладах типу МТЛ-10 г норми глибини сферичної лунки зменшуються на 0,3 мм.

3.11. Оцинковану сталь групи ХШ виготовляють з величиною зерна фериту балів 7, 8, 9, 10 за ГОСТ 5639-82 для категорій витяжки ВГ і не нижче 6 бала для категорій витяжки Г.

Для оцинкованої сталі категорії витяжки ВГ допускається нерівномірність зерна не більше двох суміжних номерів, для листів категорії Р - не більше трьох суміжних номерів.

3.12. Для оцинкованої сталі групи ХШ категорії витяжки ВГ допускається наявність структурно-вільного цементиту в межах балів 0, 1, 2 та 3 шкали 1 за ГОСТ 5640-68. Для категорій витяжки Г та Н наявність структурно-вільного цементиту не нормується.

13. Кількість перегинів без зламу оцинкованої сталі груп ХП, ПК, ВІН має відповідати нормам, встановленим у табл. 1г.

Таблиця 1г

Товщина оцинкованої сталі, мм	Кількість перегинів
до 0,8 мм св. 0,8 до 1,2 мм св. 1,2 до 2,0 мм св. 2,0	8 5 3 2

Примітка. Норми перегинів оцинкованої сталі завтовшки понад 1,5 мм є факультативними до 01.07.89.

3.14. (Виключений, Изм. №2).

4. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

4.1. Оцинковану сталь приймають партіями. Партія повинна складатися з листів або рулонів однієї групи оцинкованої сталі одного розміру, одного виду та класу товщини покриття, виду консевації, однієї марки та плавки (сталь групи ХШ, ХП та ПК) та категорії витяжки (сталь групи ХШ), має бути оформлена та супроводжується документом щодо якості за ГОСТ 7566-81 з доповненням значень факультативних показників якості.

Маса партії має перевищувати змінного виробництва агрегату.

4.2. У документі про якість результати випробувань та дані хімічного складу вказуються на вимогу споживача.

Для оцинкованої сталі, якій у встановленому порядку надано державний Знак якості, у документі про якість проставляється позначення державного Знака якості.

4.3. Для контролю розмірів та якості поверхні відбирають 6% аркушів або один рулон від партії.

4.4. Для контролю міцності зчеплення покриття механічних властивостей мікроструктури відбирають один лист або один рулон від партії.

4.5. При отриманні незадовільних результатів перевірки хоча б за одним із показників повторну перевірку проводять за ГОСТ 7566-81.

 

5. МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ

5.1. Якість поверхні листів та рулонів перевіряють зовнішнім оглядом без застосування збільшувальних приладів.

5.2. Для проведення випробувань з кожного відібраного листа або рулону вирізають зразки відповідно до вимог креслення та табл. 2.

Схема вирізки зразків для випробувань

( b - ширина листа)

Таблиця 2

Номер зразка	Рамери зразка, мм		Методи випробувань
	ширина	довжина
1, 2	50	150	На міцність зчеплення цинкового покриття з основним металом
3, 4, 5	50	50	На визначення маси цинкового покриття та різнотовщинності
6	20	150	На перегин
7	90	-	На витяжку сферичної лунки ( х – місце випробувань)
8	30	180-300	На розтягування
9, 10	30	40	Оцінка мікроструктури

Примітка. Зразки вирізають із граничними відхиленнями за розмірами - 3мм.

5.3. Для визначення маси цинкового покриття випробуваний зразок знежирюють, зважують, занурюють у розчин окису сурми (Sb2O3) або хлористої сурми (SbCl3) в соляній кислоті і витримують до припинення бурхливого газовиділення, потім зразок виймають з розчину, ретельно пормують холодною, висушують фільтрувальним папером і зважують. Знежирення проводиться спиртом етиловим синтетичним технічним.

Розчин окису сурми або хлористої сурми готують наступним способом: 20 г окису сурми (або 32 г хлористої сурми) розчиняють у 1000 мл концентрованої соляної кислоти (ГОСТ 3118-77) для другого та першого класів або 50 г сурми для класу П.

Масу цинкового покриття, нанесену з двох сторін листа, в грамах ( т ) на 1 м2 обчислюють за формулою

(1)

де т 1 - маса трьох зразків (3, 4 та 5) до розчинення цинкового покриття, з похибкою 0,01 г, г;

т 2 - маса трьох зразків (3, 4 та 5) після розчинення цинкового покриття, з похибкою 0,01 г, г;

S – фактична площа поверхні зразків із похибкою 1.10-6 м2, м2.

Для визначення маси цинкового покриття допускається застосовувати інші методи, що забезпечують необхідну точність.

Метод, зазначений у цьому стандарті, застосовується під час розбіжностей у оцінці.

5.4. Різнотовщинність покриття у поперечному напрямку листа визначають як абсолютну різницю між максимальним та мінімальним значеннями товщини покриття на зразках 3, 4 та 5 за формулою

(2)

для чого спочатку розраховують товщину цинкового покриття на кожному із зразків за формулою

(3)

де Т 3 - Товщина покриття відповідного зразка, мкм;

т 3 - маса зразка до зняття цинку, г;

т 3 / - маса зразка після зняття цинку, г;

7,13 - густина цинку, г/см3;

S 2 - площа поверхні зразка, см2

5.4.1. Середнє значення товщини та різнотовщинності цинкового покриття поверхні листа з диференційованим покриттям визначають і розраховують для кожної із сторін. Для цього після знежирення зразка одну зі сторін покривають щільним шаром гумового клею або парафіну і з протилежного боку видаляють цинк, як зазначено вище. Після повторного зважування клей або парафін знімають механічним шляхом або гарячої води. Видалення цинкового покриття з іншого боку зразка проводять аналогічно.

5.5. Випробування на перегин проводять за ГОСТ 13813-68.

5.6. Випробовування на витяжку сферичної лунки проводять за ГОСТ 10510-77. Роблять два виміри у зоні випробувань і визначають середнє арифметичне значення.

5.7. Випробування на розтяг проводять за ГОСТ 11701-84.

5.8. Визначення величини зерна фериту проводять за ГОСТ 5639-82 та структурно-вільного цементиту - за ГОСТ 5640-68.

5.9. Випробування на вигин оцинкованої сталі завтовшки до 1 мм включно на кут 180° проводять за ГОСТ 14019-80. Зразок оцинкованої сталі випробовують на оправці, що дорівнює товщині прокату.

Оцинкована сталь вищої категорії має витримувати випробування на вигин на 180° без оправки до зіткнення сторін.

За узгодженням споживача з виробником випробування на вигин може бути замінено випробуванням на подвійний покрівельний замок за ГОСТ 13814-68, а для оцинкованої сталі групи ПК випробуванням на приладі У-1А ГОСТ 4765-73.

Оцинковану сталь завтовшки понад 1,0 мм випробовують на вимогу споживача за методикою, узгодженою в установленому порядку.

5.10. Для контролю якості оцинкованої сталі допускається застосовувати методи контролю, що не руйнують.

 

6. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

6.1. Маркування, пакування, транспортування та зберігання - за ГОСТ 7566-81 з доповненнями:

6.2. Для захисту поверхні оцинкованої сталі від корозії проводиться консервація: пасивування, промаслювання або пасивування та промаслювання.

На вимогу споживача оцинковану сталь не консервують.

При відвантаженні в райони Крайньої Півночі та важкодоступні райони консервація є обов'язковою.

6.3. Листи оцинкованої сталі формують у пачку, укладаючи один лист на інший. У листів з диференційованим покриттям сторона з 2-м класом товщини покриття має бути звернена до низу пачки.

Торцеві та бічні поверхні пачки обкладають швелерами, виготовленими з відпаленого сталевого листа завтовшки не менше 0,4 мм за нормативно-технічною документацією.

До пачки знизу мають бути прикріплені дерев'яні бруски за ГОСТ 8486-86 та ГОСТ 2695-83 перетином не менше 80х80 мм або металеві бруски за нормативно-технічною документацією. Кількість дерев'яних та металевих брусків при ширині пачки до 1200 мм – 2 шт.; понад 1200 мм – відповідно 3 шт. та 2 шт.

6.4. Рулони з оцинкованої сталі з диференційованим покриттям згортають так, що сторона з 2 класом товщини цинкового покриття розташовується всередині рулону.

6.5. Пачки та рулони повинні бути міцно обв'язані. Кількість обв'язок має відповідати вимогам ГОСТ 7566-81.

При відвантаженні в райони Крайньої Півночі та важкодоступні райони мінімальна кількість обв'язок повинна бути на одиницю більша за норми, встановлені за ГОСТ 7566-81.

Для обв'язування застосовують металеву стрічку завтовшки 1,2-2,0, шириною від 30 до 40 мм згідно з ГОСТ 3560-73, ГОСТ 6009-74 або іншої нормативно-технічної документації.

Зовнішній діаметр та ширина рулонів не повинні перевищувати 2 мм, довжина, ширина та висота пачок відповідно - 6,2 та 1 м.

6.6. Маса одного вантажного місця має бути не менше 3 т і не повинна перевищувати 10 т.

До 01.01.88 на вимогу споживача маса пачки листів оцинкованої сталі має перевищувати 5 т.

6.7. Транспортне маркування вантажних місць повинно наноситися за ГОСТ 14192-77 фарбою темного кольору на торцевій поверхні пачки та бічної поверхні рулону та містити основні, додаткові та інформаційні написи.

6.8. Транспортування оцинкованої сталі залізничним транспортом здійснюють відкритим рухомим складом відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду та умовами навантаження та кріплення вантажів, затвердженими МПС.

6.9. Зберігання оцинкованої сталі має відповідати умовам Ж3 за ГОСТ 15150-69, які виключають спільне перебування з хімічно активними речовинами.